Правила надання першої допомоги при кровотечах

– в першу чергу необхідно переконатися, що ні постраждалому, ні Вам нічого не загрожує (при необхідності – вивести або винести потерпілого із зони ураження або небезпеки, надіти гумові рукавички, маску і т.д.);

– при значній крововтраті слід укласти постраждалого (якщо це можливо) з піднятими ногами;

– при допомозі інших або ж самостійно викличте бригаду швидкої допомоги;

– торкатися до рани руками не можна;

– промивати рану в разі потрапляння в неї іржі, піску і т.д. не можна (це може нанести ще більшу шкоду і підсилити кровотечу);

– не можна видаляти з рани осколки скла і т.д .;

– при забрудненні рани бруд навколо рани слід обережно видалити (у напрямку від рани) і обробити очищені краї антисептиком;

– не рекомендується допускати попадання йодного розчину всередину рани.

Перша допомога при капілярній кровотечі

        Капілярна кровотеча, як правило, не супроводжується значною крововтратою і досить легко зупиняється. Ознакою пошкодження дрібних кровоносних судин (капілярів) є те, що кровоточить вся ранова поверхня, проте не дуже рясно (як губка).

         Першою допомогою при кровотечах даного типу є обробка краю рани спиртовмісним антисептиком (йодною настойкою, наприклад) і накладення асептичної марлевої пов’язки. У такому випадку на саму рану під пов’язку накладають вату. Слід пам’ятати, що пов’язка не повинна бути тугою. У більшості випадків капілярна кровотеча не вимагає звернення в лікарню, крім випадків з великою площею пошкодженої поверхні.

Перша допомога при венозній кровотечі

        Ознакою венозної кровотечі є темний колір крові, яка витікає з великою швидкістю, однак рівномірним струменем (без пульсації, фонтанування). Крім того, можливе утворення кров’яних згустків, які в жодному разі не можна видаляти, так як це спровокує посилення крововтрати.

         У якості першої допомоги при кровотечах з венозних судин на рану накладають асептичну пов’язку, яка здавлює. При неефективності зазначеного методу необхідно накласти джгут нижче місця ушкодження.

         При цьому під джгут кладуть м’яку прокладку, щоб уникнути додаткової травматизації шкіри і м’яких тканин, а також записку із зазначенням часу накладення джгута. Максимальний час, впродовж якого джгут може не зніматися, становить 1 годину в умовах холоду (взимку) і до 2 годин в теплий час року. Перевищення даного тимчасового ліміту може призводити до відмирання тканин обезкровленнної кінцівки.

         При відсутності джгута можливе використання закрутки (закручування рушника, бинта, поясу, краватки або будь-якої підручної тканини за допомогою короткої палиці, ручки тощо). Тимчасові рамки залишаються ті ж.

Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі

         Артеріальна кровотеча є більш небезпечною, ніж капілярна і венозна. Ознакою ушкодження артерії є яскраво-червоний колір крові, яка витікає з великою швидкістю пульсуючим струменем (пульсація в такт серцевих скорочень), а при пошкодженні великих артерій кров може бити фонтаном, уривчасто.

          Перша допомога при кровотечах з артеріальних судин полягає в піднятті кінцівки (якщо немає переломів) і накладенні кровоспинного джгута вище місця пошкодження (ближче до тулуба). Також можна використовувати закрутку. Тимчасові обмеження такі ж, як і при венозній кровотечі.

         При відсутності джгута і закрутки (або їх пошуках) необхідно зупинити кровотечу пальцевим притисненням артерії вище пошкодженої ділянки (в точці пульсації).

         При кровотечі з стегнової, підколінної, ліктьової і плечової артерій можлива також фіксація максимально зігнутої кінцівки в піднятому положенні.